- обвиклий
- [обви/клией]
м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обвиклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обвикнути, обвикти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
обвиклий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обвиклість — лості, ж. Абстр. ім. до обвиклий … Український тлумачний словник